О́КУП, а и у, м.Плата, за которую выкупают кого-л. полоняников своих учнут просить на окуп. ПСЗ III 353. От плѣнников; вместо всего окупу, только того признания требуют, что они побѣждены. Монтень 154. Ежели бы у них был нажиток достаточной, то бы не устыдились и по двадцати жен имѣть; за которых сколько у кого оленнаго табуна есть, все в окуп оных, т. е. в калым отдают. РМ I 381.
О́КУП, а, ч., заст.
Викуп.
Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанню [замішанні] взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу (І. Франко).
ВИ́КУП (гроші чи інша плата, за яку викуповують кого-, що-небудь), ВІ́ДКУП, ВІДКУПНЕ́, О́КУП заст. — Невільники — здобич військова. Може, тільки за викуп великий дозволить хан їх відпустити (Н. Рибак); — Відпусти мене, діду, до моря, Дорогий дам за себе відкуп (переклад Н. Забіли); — Пішлімо до них свойого післанця і просімо, щоби.. дали нам спокій, хоч би нам прийшлося дати їм навіть який окуп (І. Франко).
-у, ч., заст.
Викуп.
О́куп:
— викуп [40;XII]