СО́ДНИК

СО́ДНИК, а, ч. Однорічна трава, рідше півкущ родини лободових з вузьким м’ясистим листям і дрібними двостатевими квітками. Содник росте чистими заростями або разом з солонцем трав’янистим (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 134). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 437.