НЕЗЛОСТИВО

НЕЗЛОСТИ́ВО.

Присл. до незлости́вий.

Тимко, журливо посміхаючись, з любов'ю дивився на свого веселого товариша, підганяв його незлостиво (Григорій Тютюнник);

– Засидівся я тут з вами, чортами, – незлостиво скаржився він (Ю. Збанацький).