КЛІНЧ, у, ч., спорт.
Поширена техніка утримання супротивника в спортивних єдиноборствах, що полягає у взаємному унеможливленні дій з ведення поєдинку.
Залежно від обраної стратегії бійці застосовують клінч у наступі (для проведення кидка чи нанесення удару), в обороні (для обмеження рухливості суперника), а також для відпочинку (з навч. літ.);
За новими правилами рефері можуть розривати клінч, і боксери більше не мають можливості постійно “в'язати” суперника (із журн.);
Після другого періоду клінч застосував борець у синьому трико (з газ.);
* Образно. Протиборчі сторони зчепилися в політичному клінчі (Л. Костенко).
-у, ч.
1) спорт. У боксі – взаємне захоплювання супротивників у процесі бою, що є порушенням правил.
2) спец. Безвихідна ситуація, в якій процеси знаходяться в стані очікування завершення один одного.
[klincz]
ч.
klincz спорт.