ХВАТКА

ХВА́ТКА, и, ж.

1. Прийом, спосіб, яким хапають, беруть що-небудь.

2. перен., розм. Спосіб дій, манера поведінки кого-небудь.

А подивіться ви хоча б на Аню Макарову: .. дівчинка на вигляд не дуже богатир, а серце в неї, сумління, робоча хватка, – всього цього на десять богатирів вистачить (Остап Вишня);

– Сталінградець? – Ні, товаришу гвардії генерал, ми... ближчі. Але хватка у нас сталінградська (О. Гончар).

3. Конусна сітка, напнута на обруч або рамку з держаком, яку використовують для ловлі риби, комах, птахів.

[Тарас:] Недавно кум мій ловив .. рибу, так щось як почало хрюкати, та як схопило його хватку, – він ледве втік і хватку кинув (О. Корнійчук);

Різними способами можна рибу ловити. Ловлять, приміром, “хваткою”... (Остап Вишня);

Виходять Чирва та Малоштан із хваткою. [Чирва:] А ви, куме, все рибку ловите? Піймали щось? (І. Микитенко).

4. мн. хва́тки, ток, діал. Рогач (у 1 знач.); чаплія.

Є в батька книжечка податкова, палітурки зелені, за сволоком стремить [стримить]. Як би її звалить, було думаю. Візьму оце й хватки в руки, та й... а як батько увійде? (А. Тесленко);

Розсердилася [Петренчиха], розгнівалася, біга по хаті, кочергами та хватками шпурляє, дітей штовхає (Л. Яновська).

◇ (1) Ме́ртвою (залі́зною, смерте́льною) хва́ткою:

а) дуже міцно.

Задерши .. голову вверх, якусь мить вивчав [Черниш] над собою новий виступ, новий зазубень, за який можна було б вхопитися і підтягтися на руках. Потім хапався за нього сильною мертвою хваткою (О. Гончар);

– Здоров, здоров, сину, – привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Григорій Тютюнник);

Гнат, розуміючи, що це кінець, впав на луку сідла і вхопився за нього руками смертельною хваткою (Григорій Тютюнник);

б) (зі сл. вчепи́тися.) надзвичайно наполегливо.

Крок за кроком, дуже повільно, але впевнено, мертвою хваткою вчепившись у роботу, іде він до виявлення помилки в зенітній ракеті (В. Собко);

Авіакосмічні корпорації ладні мертвою хваткою вчепитися у контракти на будівництво орбітальних станцій (з газ.).

МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал. (густа, для ловлі дрібної риби); ХВА́ТКА (конусна, на обручі з держаком). Рибалки закинули невід і почали підтягувати його до берега.. Швидко пішла на берег з двох боків мокра мережа (В. Гжицький); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (І. Франко); Закинули рибалки сітку (І. Нечуй-Левицький); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Л. Первомайський); Чорнявий чоловік старі нерети понапр(авляв) і почав в'язати новий (Марко Вовчок); Коли дід був молодий, він частенько виуджував своєю поганенькою тканкою у пана Безбородського карасів (С. Добровольський). — Пор. I. 1. па́стка.

СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. ПОЧЕРК, МАНЕРА (МАНІ́РА заст.), МАНІ́Р розм., ПО́БИТ в оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКА розм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). — Нібито не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього (комерційного інституту) лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його (командувача) голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю — яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); — Додому?! То яким робом? — ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. — Поки пішки (М. Стельмах); — Ви всіма нападами (плаваєте)? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ("Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного) писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір — покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).

1) asimiento m, agarro m

2) перен. (манера) modo de obrar

3) (уменье) habilidad f, destreza f

деловая хватка — habilidad (destreza) práctica (en los negocios)

профессиональная хватка — garra profesional

- мёртвая хватка

••

железная хватка — puño (garra) de hierro

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): ХВАТ;
• ∧ суффикс (1): К;
• ⏰ окончание (1): А;