КРЕКТА́ННЯ

КРЕКТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кректа́ти і звуки, утворювані цією дією. Він купався, зайшовши по груди у річку, і, ..виринаючи знов з пирханням та кректанням, невдоволено кричав до тих, що були на березі (Довж., І, 1958, 396); За дверима.. гамір: безцеремонне грюкання, важкий тупіт і кректання (Баш, Надія, 1960, 65). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 333.