КУДКУДА́КАННЯ, КУДКУДА́ХКАННЯ, я, с.
Дія за знач. кудкуда́кати, кудкуда́хкати і звуки, утворювані цією дією.
– А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (І. Франко);
Розсипаючи дрібне кудкудакання, повагом пройшла через дорогу квочка (Н. Рибак);
Курка моститься на гнізді, щоб ізнестись [знестись], та, потривожена, з сердитим кудкудаканням вибігає за поріг (Є. Гуцало);
З дворів долинало кувікання поросят, кудкудакання курей (Ю. Бедзик);
Десь несучка на все горло кудкудахканням сповіщала Голодівку, що яйце знесла (І. Нижник).
-я, с.
Дія за знач. кудкудакати та звуки, утворювані цією дією.
Clucking, cackling