ХО́ДИКИ, ів, мн., розм.
Настінний годинник простої конструкції з гирями.
На стіні висіли ходики (Ю. Яновський);
Одноманітно цокали блискучим маятником залізні ходики на стіні (В. Кучер);
Старенькі ходики з прив'язаною до ланцюжка підковою, замість гирі, показували чверть на одинадцяту (В. Козаченко);
Поблискує бронзовий маятник старовинних ходиків, ніби розпліскує промінь ранкового сонця на іскристі бризки. Тік-так: тік-так! (О. Бердник).
Энциклопедия «Техника». — М.: Росмэн.2006.
-ів, мн., розм.
Настінний годинник простої конструкції з гирями.
мн.
(часы) pendule f (à poids sans sonnerie)
reloj de pesas
див. годинник