МА́ВПОЧКА

МА́ВПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ма́впа 1. Сунули [шофери] Михайлові свої амулети: цяцькових мавпочок і веселих звіряток, маленькі підківки, дитячі черевички, фотографії наречених (Загреб., Європа. Захід, 1961, 100). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 588.