АМЕРИКА ПІВНІЧНА

Континент у зх. півкулі, пн. частина Амер. континенту; сполучається з Пд. Америкою Панамським перешийком, від Азії відокремлена Беринґовою прот.; до Пн. А. належить Центр. Америка, численні острови (Ґренландія, Баффінова Земля, Куба) і півостр. (Лабрадор, Флорида, Каліфорнія); 24,2 млн. км²; дуже розосереджений континент, протяжність з пн. на пд. — 7,2 тис. км, із зх. на сх. — 6,8 тис. км; середня вис. поверхні 677 м, найвища точка в Кордильєрах (г. Мак-Кінлі, 6193 м), найнижча — в Долині Смерті (86 м н.р.м.); понад 64% території має вис. понад 300 м; вздовж зх. узбережжя — гори Кордильєри (сейсмічно активна область) з внутрішніми вис. (плато Колорадо, Мексиканське плоскогір'я); у внутрішніх районах — Центр. та Великі рівнини; на сх. — г. Аппалачі, сх. узбережжя низинне; у Пн. А. є всі кліматичні зони пн. півкулі: на пн. полярна, далі зона помірного клімату, субтропічна, тропічна і екваторіальна в Центр. Америці; в Кордильєрах гірський клімат; найдовша ріка — Міссісіпі з Міссурі; численні озера льодовикового походження, на межі Канади і США — Великі оз.; на пн. арктичні пустелі, тундра, хвойні ліси, далі на пд. — мішані та листяні, в центр. частині континенту прерії, на пд. зх. — район пустель і напівпустель; в пд. частині субтропічні ліси; в Кордильєрах високогірні хвойні ліси та альпійська рослинність, на узбережжі Центр. Америки — екваторіальні ліси; у Пн. А. проживає 8% населення світу, переважно білої раси, а також негри й індіанці. Значні території безлюдні (переважно на пн. Канади), найгустіше населені Бермудські острови і пн.-сх. узбережжя США; у містах 3/4 населення Пн. А.; найбільші міські агломерації: Нью-Йорк, Мехіко, Лос-Анджелес, Чикаґо, Сан-Франциско.