ШЕБЕ́РНУ́ТИ

ШЕБЕ́РНУ́ТИ, е́рну́, е́рне́ш, док., розм. Те саме, що шебе́рхну́ти; // безос. Тихо, паморочна тиша, і нараз… у "очкові" [камери] шебернуло (Кач., II, 1958, 68). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 434.