КОНЦЕРТИ́НА, и, ж.
Те саме, що концерти́но 1.
Концертина має хроматичний звукоряд, без готових акордів (з наук.-попул. літ.);
Винайшов концертину Чарльз Вітстон у Лондоні 1829 року (з навч. літ.).
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
-и, ж., муз.
Музичний інструмент, що має вигляд шестигранної гармонії.
[koncertyna]
ж.
koncertyna муз. інстр.