СТИ́СКУВАНИЙ

СТИ́СКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до сти́скувати. Клим щулився, стискуваний холодною вогкістю (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 301). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 704.