ШКІДЛИ́ВИЙ (який шкодить комусь, чомусь, перев. здоров'ю, погано впливає на когось, щось), НЕЗДОРО́ВИЙ, ЗЛІ́СНИЙ, ВАДЛИ́ВИЙ, ВАДКИ́Й рідше, ПОГА́НИЙ розм., ЗЛИЙ розм., ШКОДЛИ́ВИЙ розм., ОТРУ́ЙНИЙ розм., ТЛІ́ННИЙ книжн. Горький все намовляє мене іти туди (на гору) на ніч, щоб стріти там схід сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (М. Коцюбинський); Тут з'являється ангел-утішитель і випроваджує нещасних з темного завулка, з нездорового повітря на свіжий, ясний світ Божий (Н. Кобринська); У рисовому господарстві дуже злісними бур'янами є просянки (з журналу); В багатьох (криницях) вода з точки зору медицини погана (з газети); (Любов:) Бути щасливою самій і дати щастя іншому, що ж тут злого? (Леся Українка); Ще єсть погорджені у племені грибів: Ніхто ніколи їх не смажив і не їв, Одні бо не смачні, а другі ще й шкодливі (переклад М. Рильського); Та пісня має у собі щось отруйне (М. Коцюбинський); Бува, як недруг тлінним духом тобі нашепче щось у вухо, — одплюнь, працюй, будуй і рий (П. Тичина). — Пор. згу́бний.
ВАДКИ́Й, а́, е́.
Те саме, що вадли́вий.
В монастирі зустрів подібних до себе – єство наше плаче однаково. Не очищальні, на жаль, це сльози, а вадкі, адже ті, що втікають від пристрастей, все одно, що від тіні своєї тікають і втекти хочуть (Валерій Шевчук).
-а, -е.
Те саме, що вадливий.
Вадки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х