САМОГО́НОЧКА

САМОГО́НОЧКА, и, ж. Пестл. до самого́нка. — А й справді? З чого їй, брат, ту самогоночку гнати? Тут, брат, щось не те (Збан., Єдина, 1959, 48). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 33.