ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. внутрішній, ОПІ́НІЯ зах., ЗДА́ННЯ зах. (уявлення про якість, характер, значення тощо когось, чогось). Ми разом з словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами (Панас Мирний); Сумні Василеві оповідання навели на мою душу смуток та невеселі думи (І. Нечуй-Левицький); Не згадаю гадки, Не змишлю я мислі (С. Руданський); Поділився (Федір Іванович) з ним своїми міркуваннями про сьогоднішні, на вечір призначені, дуже важливі збори (А. Головко); Була, треба сказати, в Річинського одна ідея, яка могла б обернутися в золотий потік, коли б він мав діло з розумними людьми (Ірина Вільде); Де все воно поділося? І вільний дух, й помисли про рідний край, і мужність, з якою кожен ішов на смерть (Вас. Шевчук); Все змінилося, дівчино, Над осінь смутну, Все гадає враз з тобою Думоньку одну (Олена Пчілка); Він сам не згірший за тебе психолог, тільки в нього свій підхід, своя шкала оцінок, що випливає з його досить-таки послідовного мислення (О. Гончар); Христолобенко у своїх судженнях такий непослідовний, що весь час суперечить собі (Є. Гуцало); Безліч вражень і думок висловила Ярослава того ж вечора в листі до батька (Л. Дмитерко); — Чи ви й досі дотримуєтесь поглядів свого батька? — Його погляди — якраз по мені (М. Стельмах); Сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування, негарні розуміння (Ганна Барвінок); В її понятті концерт — це тільки вокальні номери (Ірина Вільде); Взаємини між близькими людьми повинні бути простими — це було його переконання (О. Копиленко); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); — От поясніть мені, товариші, — сказав один з командирів, прислухаючись до внутрішнього свого голосу (О. Довженко); Не знала я тоді, що учителька в малому місті мусить числитися ще з чимось більшим, що тут є товариші праці, опінія мешканців (Уляна Кравченко); Почалася в їх тоді мова про братів, і всякі здання, помисли й надії усякі певні уявилися... (Марко Вовчок).
МІРКУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. міркува́ти.
– Тут [на сахарні] треба багато міркування, треба добре головою крутить! (І. Нечуй-Левицький).
2. Результат роздумів; думка, погляд, переконання.
Коли бачив [батько], що син .. готовий від великої довіри до батька сказати що-небудь таке, чого, може, і не слід би, як підказувала батькові інтуїція, говорити з міркувань партійної конспірації, він сам навмисне ухилявся від такої розмови (А. Головко);
Захар несподівано пригадав і свої колишні філософські міркування (Іван Ле).
У логіці процес розв'язання проблем за допомогою умовисновків чи виведення одних суджень з ін. (на підставі їхнього логічного виникнення); гол. типами м. є: доведення, перевірка, умовисновок і з'ясування; у вузькому значенні процес розумового розв'язання завдань.
¤ висловлювати мiркування -- высказывать соображения
¤ виходити з мiркувань -- исходить из соображений
-я, с.
1) Дія за знач. міркувати.
2) Результат роздумів; думка, погляд, переконання.
міркува́ння
[м'іркуван':а]
-н':а, р. мн. -ан'
【中】 思索, 考虑; 沉思
Діяти за власним міркуванням 自行其事, 擅自处理
Consideration, deliberation, reflection; estimation(s); discourse; (думка) opinion, view
Міркува́ння, -ння, -нню (процес)
Развага
роздум