ОДНОЛЮ́Б, а, ч.
Чоловік, який усе життя любить тільки одну жінку.
– Не сердься, Ярослава. Що робити – я однолюб. Є такі диваки на світі (Л. Дмитерко);
Такі, як Стратіон, – однолюби. Це чудові люди, котрі одну любов празнують усе життя (В. Земляк).
м.
homme m d'un seul (или d'un unique) amour, homme qui n'a aimé qu'une seule fois
-а, ч.
Чоловік, який протягом усього життя любить тільки одну жінку.
el hombre que es fiel toda su vida a su amor