КОНЦЕПТУАЛІ́СТСЬКИЙ, а, е.
Стос. до концептуалізму (у 2 знач.); який пов'язаний із концептуалізмом.
Концептуалістський етап розвитку епістемології привів до акцентів на відмінностях чоловічого та жіночого в соціокультурі, зафіксував їхню нерівність (з наук. літ.);
Поетична збірка ввібрала в себе концептуалістський досвід вісімдесятих, але крізь призму світобачення дев'яностих (із журн.).
[konceptualisc'kyj]
прикм.
konceptualistyczny
-а, -е.
Стос. до концептуалізму, концептуалістів.