Значение слова "КОНФРОНТАЦІЯ" найдено в 25 источниках

КОНФРОНТАЦІЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КОНФРОНТА́ЦІЯ, ї, ж.

Протиборство, протиставлення соціальних систем, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення (у 3 знач.).

Орієнтованим на реформи членам уряду найчастіше доводиться вступати в конфронтацію зі своїм власним кабінетом і парламентською більшістю для стабілізації економіки (з наук.-попул. літ.);

У 49 р. до н. е. Октавіан не відважився правити державою одноособово, тим паче, що умови для єдиновладдя в країні не склалися – знову настав період конфронтацій, громадянських воєн, дестабілізації (з навч. літ.);

Конфронтації, коли інтереси різні, неможливо уникнути (з газ.).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

1) Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення.

2) юр. Очна ставка зі свідками протилежної сторони.

3) Медичне дослідження двох осіб, одна з яких страждає венеричною хворобою, а про іншу є підстави гадати, що вона заразила першого хворого.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Confrontation

військова конфронтація — military confrontation

післявоєнна конфронтація між Сходом і Заходом — post-war confrontation between East and West

ядерна конфронтація — nuclear confrontation

перехід від конфронтації до співробітництва — transition from confrontation to cooperation

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ї, ж. 1》 Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення.
2》 юр. Очна ставка зі свідками протилежної сторони.
3》 Медичне дослідження двох осіб, одна з яких страждає венеричною хворобою, а про іншу є підстави гадати, що вона заразила першого хворого.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. роду, тільки одн.соц., екон., юр.конфронтация

найдено в "Словнику із соціальної роботи"

протистояння, протиставлення, зіткнення соціальних систем, класових інтересів, переконань, в яких суперники прагнуть перемоги, досягти своїх цілей і одночасно привести до поразки опонента. англ. confrontation; нім. Konfrontation f=, -en; угор. konfrontáció; рос. конфронтация.

найдено в "Eкономічній енциклопедії"

рос. конфронтация (латин. con — проти і frons (frontis) — лоб, фронт) — протистояння, протиборство, зіткнення. Становище, коли якісь особи, групи, держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

конфронта́ція (від кон... і фронт) 1. юрид. Очна ставка із свідками протилежної сторони. 2. Переносно – становище, коли якісь особи або держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

конфронтація; ж. (кон... і фронт) 1. юр. Очна ставка із свідками протилежної сторони. 2. перен. Становище, коли якісь особи або держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою.

найдено в "Літературному слововживанні"

І, ор. -єю. Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів тощо; зіткнення.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[konfrontacja]

ж.

konfrontacja

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

конфронта́ція

[конфронтац'ійа]

-йі, ор. -йе^ійу

найдено в "Літературному слововживанні"

-і, ор. -єю. Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів тощо; зіткнення.