Значение слова "ХИТЬ" найдено в 7 источниках

ХИТЬ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ХИТЬ, виг.

Уживається як присудок за знач. хита́тися і хитну́тися на означення одноразової або повторюаної дії.

Драбина хить – і повалилась (Л. Глібов);

А вітряк все хить та хить (М. Стельмах);

Корито хить – Іван у став, Рибалка ледь його дістав (П. Воронько).

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"

ХИТЬ, присудк. сл., розм. Уживається за знач. хита́тися і хитну́тися. Драбина хить — і повалилась (Гл., Вибр., 1957, 217); А вітряк все хить та хить (Стельмах, V, 1963, 360); Корито хить — Іван у став, Рибалка ледь його дістав (Воронько, Коли вирост. крила, 1960,33). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 67.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

присудк. сл., розм.

Уживається за знач. хитатися і хитнутися.

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Хить меж., выражающее качаніе, шатаніе. Як човничок у морі: туди хить, туди хить! Г. Барв. 361. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 399.

найдено в "Толковом словаре живого великорусского языка"

ХИТЬ м. пск. твер. простор, зазор между оконницей и рамой; хитовать, замазывать хить (ухичать? или немецк. Kitt?).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

присудк. сл. , розм. Уживається за знач. хитатися і хитнутися.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

хить присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z