НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. з розрізненням за органами чуття — зором або слухом — і без такого розрізнення). Микоші груди розпирало небувалим ентузіазмом (О. Полторацький); Так, це був якийсь дивний город (місто) незнаної краси (М. Рильський); Ми багато наслухались про безприкладну мужність.. капітана (А. Трипільський); Безпрецедентний випадок; Ми знайдемо в лузі небачені трави, Незнанії квіти в полях (П. Воронько); Рябий пес нашорошив вуха і.. задивився на невиданого звіра (І. Сенченко); Придушення революції 1848-49 рр. привело Європу до нечуваної реакції (П. Тичина). — Пор. 1. надзвича́йний, 2. надзвича́йний, 1. незвича́йний.
НЕВІДО́МИЙ (такий, про якого немає даних, відомостей), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕЗНА́НИЙ, БЕЗВІ́СНИЙ рідше, НЕВІ́ДАНИЙ рідше, НЕЗНА́ЄМИЙ заст., поет.; НЕЗВІ́ДАНИЙ (про місце, галузь знань, почуття і т. ін. — який ще не став відомим кому-небудь); БЕЗІМЕ́ННИЙ (ім'я, назва якого невідомі); АНОНІ́МНИЙ (про автора твору або листа — який не зазначив свого імені). Стіни штрафної (карцера) поколупані, в написах, що їх залишили після себе невідомі Порфирові попередники (О. Гончар); Я відвернувся: незручно приглядатись до незнайомої людини (Є. Гуцало); — Злочин! — аж похолола Сахно.. — А може, якась незнана операція? — виринуло заперечення (Ю. Смолич); В яких гаях? В яких ярах, В яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки..? (Т. Шевченко); Частіше стало снитися мені Усе, що у турботах, в суєті Було почав потроху забувати... Ранкових чайок крила золоті, Дитячих мрій незвідані путі (М. Нагнибіда); Безіменним героям Опору стоять пам'ятники у Франції (М. Рильський).
ТАЄМНИ́ЧИЙ (який перебуває за межами людського розуміння; надприродний), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, НЕЗРИ́МИЙ, ЗАГАДКО́ВИЙ, НЕЗНА́НИЙ розм. День від'їзду Тайах відмічено кількома подіями. Таємнича рука завше підганяє багато вражень на один день (Ю. Яновський); Ех, ці ночі, сині, полтавські, хто може встояти перед їхніми таємничими чарами! (О. Гончар); Його збороти не могла ніяка міць ворожа, поки на нього не прийшла таємна кара Божа (Леся Українка); Густа біла рослинність, що оточувала навкруги, переносила мрію в якусь зачаровану країну, в якийсь чудовий, мов у казці, куточок, овіяний таємними чарами (М. Коцюбинський); Завжди у скелі джерело Живе, як Потаємна сила (Л. Дмитерко); Йому привиджувалось, що його рукою якась потайна сила одчинила вікно в рай, повний квіток, повний майських пахощів (І. НечуйЛевицький); Я йшов стривожений, безтямний, німий. Буцім якась незрима сила гнала мене наперед (І. Франко); "Загадкова і дивна людська натура", — думав сам собі Дорош (Григорій Тютюнник); Подивись, яка незнана сила У ясному погляді горить (М. Нагнибіда). — Пор. 1. незрозумі́лий.
НЕЗНА́НИЙ, а, е.
1. Якого або про якого не знає хто-небудь; невідомий.
По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана, Скрізь буде по світі шукати, між людьми питати, Де схована доля незнана? (Леся Українка);
Діти над книжкою в школі Бачать незнані світи... (М. Рильський);
// у знач. ім. незна́не, ного, с. Те, чого або про що не знає хто-небудь.
Не було ще такої весни в Юрковому житті. Хотілося чогось незбагненного, манило кудись в незнане (В. Козаченко);
Думи не вперше, не вдруге Приходять і просять розмов, Незнане – стає вже за друга, Забуте- хвилюється знов (А. Малишко);
// поет. Невластивий кому-, чому-небудь, нехарактерний для когось, чогось.
[Річард:] Постаті співців були мов з бронзи чорної одлиті, суворі, тверді, повні сили.., і стільки в них було краси нової, незнаної в тім світі (Леся Українка);
– Там будуть, Максиме, Лютіші в сто раз Буранові зими, Незнані у нас (П. Воронько);
// поет. Якого не можна збагнути, зрозуміти, пояснити; таємничий.
Подивись, яка незнана сила У ясному погляді горить (М. Нагнибіда).
2. Якого раніше не зазнавав, не відчував хто-небудь.
Дух перехопило Данькові від незнаного повного щастя.... (О. Гончар);
Оця міська дівчина зуміла викликати в нас незнане досі почуття гідності, потрібності в житті (М. Чабанівський).
3. Дуже великий силою свого вияву і т. ін.; небувалий.
Зібрали досі незнаний урожай сіна (з наук. літ.).
-а, -е.
1) Якого або про якого не знає хто-небудь; невідомий. || у знач. ім. незнане, -ного, с. Те, чого або про що не знає хто-небудь. || поет. Невластивий кому-, чому-небудь, нехарактерний для когось, чогось. || поет. Якого не можна збагнути, зрозуміти, пояснити; таємничий.
2) Якого раніше не зазнавав, не відчував хто-небудь.
3) Дуже великий силою свого вияву і т. ін.; небувалий.
[neznanyj]
прикм.
nieznany
【形】 不知道的, 人所不知的
Незна́ний, -на, -не
Невядомы
Unknown