ВОЛЬТЕР'Я́НКА, и, ж.
Жін. до вольтер'я́нець.
Катерина II .. оголосила себе вольтер'янкою (закупленій у Вольтера бібліотеці відвели великий зал у Зимовому палаці, а сам вчений одержав доручення написати історію Росії) (Л. Кононович);
Генерал-лейтенант Енгельгардт був широко освіченою людиною, вольтер'янкою виховав свою наймолодшу доньку Софі, яка взялася за виховання кріпака Тараса Шевченка (з наук.-попул. літ.);
Пауль Ре знайшов нечинну сповідальню, де просиджував, працюючи над своєю новою книгою, і в цій сповідальні, сидячи поруч із Ре, молода вольтер'янка допомагала йому в доборі аргументів (з наук.-попул. літ.).
-и.
Жін. до вольтер'янець.