НЕХАПЛИ́ВО, розм.
Присл. до нехапли́вий.
Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла. Чим більше вона віддалялась, схиляючись проти мряки наперед, нехаплива, впевнено ступаючи, тим більше й нагадувала собою втомленого мирного землевпорядника (О. Гончар).
розм.
Присл. до нехапливий.
див. поволі