НЕЗЛЕ́.
1. Те саме, що по-до́брому.
– Хай вам щастить! Старий не сказав і слова. – От відлюдькувата тетеря, – незле посміхнувся Анатолій (Є. Гуцало).
2. Те саме, що непога́но, до́бре, хо́роше.
На нинішніх економічних умов, окрім оголошених творчих конкурсів, незле було б також створити всі належні умови (зокрема й законодавчі), щоб уможливити рівноправну співпрацю письменника з видавцем (з газ.).
[nezłe]
присл.
nieźle
Присл. до незлий.