ОБЛА́ДНАНИЙ

ОБЛА́ДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обладна́ти. В одному з кутків підземелля була обладнана справжня амбулаторія (Збан., Між.. людьми, 1955, 30); Майстерня була невелика, по-куотарному обладнана (Мик., II, 1957, 474); // обладнано, безос. присудк. сл. В будинку, в приміщенні кочегарки, обладнано госпіталь на декілька койок (Ю. Янов., II, 1954, 21). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 517.