ТРУТ¹, а́, ч.
1. Ґніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується при викрешуванні вогню.
[Дядько Лев (сідає під дубом на грубу коренину і пробує викресати вогню, щоб запалити люльку):] Аякже! викрешеш! і губка змокла .. і трут згубився (Леся Українка);
Він кресав і кресав вогонь. Ось почав тліти, а далі спалахнув ясним вогником трут (С. Скляренко).
2. Те саме, що трутови́к.
З щілин дубової колоди пробивався трут.
ТРУТ², а́, ч.
Те саме, що тру́тень.
Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (прислів'я);
Мов нараз світ погас, зблід наш Мирко, як хустина; вже сварить його й дитина, що він трут і галапас (О. Маковей).
ТРУТ³, а, ч., зах.
Падаюча зірка.
ТРУ́ТЕНЬ (у бджіл), ТРУТ. Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії! (С. Руданський); Ситі трути гордо побренькують собі, проходжуючися поміж наповнені медові комори (І. Франко).
ТРУТОВИ́К (гриб), ТРУТ, ГУ́БКА, ЧИР діал. Щоб позбутися трутовиків, які виснажують дерева і викликають гниття деревини, потрібно плодові тіла грибів вирізати і спалити, місця зрізів дезінфікувати (з газети); В лісі пастух, З бука чиру надерши, У воді мочить, сушить, потім Б'є й толочить найперше, Поки губка та зм'якне, як пух (І. Франко).
ДАРМОЇ́Д розм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Т розм., ЗАХРЕБЕ́ТНИК розм., ТРУ́ТЕНЬ розм., ТРУТ розм., ОБ'ЇДА́ЛО розм., ГАЛАПА́С діал. (Микита:) Собака, котру проганяють, як дармоїда, з двору, швидше знайде собі пристановище, ніж я... (М. Кропивницький); Фізичну роботу ненавидять раби і паразити (О. Довженко); Бюрократ — захребетник, Бюрократ — нахлібник, Бюрократ — недолугий управитель — він скрізь у тисячах тисяч іпостасей (з газети); Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні, трудитись має кожен, як бджола!.. (Д. Павличко); Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (прислів'я); Об'їдало.. норовить побільше на дурничку з'їсти та випити (Г. Хоткевич); Вже сварить його й дитина, що він трут і галапас (О. Маковей). — Пор. ле́дар.
1) Ґніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується для викрешування вогню.
2) Те саме, що трутовик.
II -а, ч.Те саме, що трутень.
III -а, ч., зах.Падуча зірка.
Czasownik
тереть
trzeć
nacierać
ścierać się
Rzeczownik
трут m
hubka f
Трут. Общеслав. Суф. производное (суф. -j-) от той же основы, что латышск. trenēt «портиться, гнить», греч. terēdōn «древесный червь», лит. trandìs — тж. Трут буквально — «древесная губка» (в дырках, как бы источенная червями).
1) (фитиль) yesca f
2) (гриб) yesquero m
1. fnöske
brinna som fnöske--гореть как трут (как солома) torr som fnöske--сухой как трут
м.
amadou m