ПОГРИМУВАТИ

ПОГРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок.

Гримати не дуже сильно або час від часу.

Погримуючи рейками, попихкує поїзд (Г. Епік);

Глухо погримуючи, рухались до автостради ворожі танки (О. Гончар);

Ніч темна, хмарна. Ще й грім десь за Пслом стиха погримує (І. Вирган);

Мама .. погримувала на дітей (О. Ільченко).

1) (на когось) to shout at one from time to time

2) (про грім) to rumble intermittently

вдалині погримує грім — the thunder rumbles in the distance; it thunders in the distance

див. гриміти; кричати