ТЕРТКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до те́ртка 1.
Терткові отвори.
2. Обладнаний терткою, тертками; признач. для розтирання або подрібнення чогось.
Щоб виробити крохмаль, у великих підприємствах лушпайки від ручного обчищання картоплі й технічну картоплю переробляють на терткових машинах (з наук.-попул. літ.).
-а, -е.
1) Прикм. до тертка 1). Терткові отвори.
2) Обладнаний терткою, тертками; признач. для розтирання або подрібнення чогось.