ПЕРЕКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до перекре́слити.
Аркушики чернетки були помережані перекресленими рядками (О. Донченко);
Відстрочка його вже лежала на самій горі таких самих відстрочок, міцно, назавжди перекреслених навхрест товстим червоним олівцем (О. Гончар);
Надвечір того самого дня на заїжджий двір завітало троє: двоє козаків і ще один чоловік, татарин чи турок, а може, волох, з червоним, ніби обвареним окропом, обличчям, з вузькими очицями, лисою, перекресленою шрамом головою (Ю. Мушкетик);
// перекре́слено, безос. пред.
Він хотів, щоб усе було .. перекреслено назавжди спокоєм першого ж мирного дня (С. Журахович).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до перекреслити. || перекреслено, безос. присудк. сл.
[perekresłenyj]
прикм.
przekreślony