АБОРИГЕ́ННИЙ, а, е.
Корінний, місцевого походження; тубільний, автохтонний.
В Олександрії зібрані майже всі породи аборигенної флори Білоцерківського району (з наук.-попул. літ.);
На території Північного Причорномор'я скіфи не були місцевим, аборигенним населенням (з навч. літ.).
[aboryhennyj]
прикм.
tubylczy, autochtoniczny, aborygeniczny
-а, -е.
Прикм. до абориген.