АРТЕ́КТУМ, у, ч., книжн.
1. Стан найвищого творчого піднесення, творчий екстаз.
Степан Турчак – один із небагатьох диригентів, чий надихаючий вплив спонукав увесь оркестр до єдиного артектуму (з газ.).
2. Найвищий ступінь творчої майстерності.
Творча манера Мілани Чернявської вирізняється неабияким артектумом (з газ.).