ПООХОЧУВАТИ, ЧУЮ, ЄШ,

Поохочувати, чую, єш, сов. в. поохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Поощрять, поощрить. Батько не поохочував мене до цюю, а я таки зробив, та й вийшло погано. Рк. Левиц. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 319.