БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЩО підсил. фам. На її думку, їхати йому додому — це дурниця, страшенна дурниця: рік тут один зостався. Безглуздя це! І говорити про це нема чого (А. Головко); Він уперто відганяв думку, що це ж нісенітниця — шукати безвісти пропалу двадцять років тому людину саме серед цієї купки людей (Л. Смілянський); — І я теж на боці Віктора. Але він наробив зайве. Дурість, власне кажучи (П. Автомонов); Гаврюша цілком погодився з Артемом. Звичайно, пропустити таку погодку було б "неприпустиме глупство" (А. Головко); — Звичайно, це ідіотизм .., — подумав (Андрій) в ту ж мить. — Показувати перед Марією свою владу...(Ю. Бедзик); — Книжка написана зовсім не для того; .. треба вчитися арихметики, а ви казна-що витіваєте (С. Васильченко); — Соломіє! Ти чортзна-що робиш: ллєш воду в криницю, неначе в криниці води мало і без того, — сказала Маруся (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. безу́мство.
ІДІОТИЗМ – ІДІОТСТВО – ІДІОТІЯ
Ідіотизм, -у. 1. Те саме, що ідіотія: впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький). 2. розм. Дурість, безглуздя. "Звичайно, це ідіотизм, це казна-що, – подумав [Андрій] в ту ж мить. – Показувати перед Марією свою владу" (Ю.Бедзик).
Ідіотство, розм. Те саме, що ідіотизм 2.
Ідіотія, -ї, ор. -єю. Психічна хвороба; недоумство.
-у, ч.
1) Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності.
2) розм. Дурість, глупота, безглуздя.
[idiotyzm]
ч.
idiotyzm мед.
див. нісенітниця
Ідіоти́зм, -му, -мові
Idiocy; imbecility
Idioti, idiotisme
Idioti
Idioti