НАДИКТУВА́ТИ, у́ю, уєш, док., що.
Продиктувати що-небудь для запису.
– Від одного чеха, що полоненим працював під час окупації на заводі, добули дані. Перед смертю надиктував своє свідчення на магнітофонну плівку і справжні імена героїв назвав (О. Гончар).
-ую, -уєш, док., надиктовувати, -овую, -овуєш, недок., перех.
Вимовити (вимовляти) який-небудь текст для запису; продиктувати (продиктовувати).