гость бо пришьдъ въ миръ сь. сътьрпить бештьѥ г҃ды || своѥ˫а. по<и>же ѹтро <н>адѣѥть сѩ о(т)ити. Изб 1076, 34 об.–35; то же ЗЦ к. XIV, 70в; Рабовъ въ причьтъ не повелѣваѥмъ приводити. без волѩ господы ихъ. (τῶν δεσποτῶν) КЕ XII, 20а; раби… на господѹ свою въстающе досажають имъ зѣло злѣ. КР 1284, 211б; иже въ мирьскѣмь мольбницѣ къ слѹжьбѣ стварѩи. ˫авлениѥ бещини˫а. за три м(с)ци не справлѩ˫а. не токмо къ мл҃твѣ ѥдинои. своѥ˫а г(с)ды да ѿпадеть. ПНЧ 1296, 137 об.; а холопъ или роба почнеть вадити на господѹ. томѹ ти вѣры не ˫ати. Гр 1304–1305 (2, новг.); Ѥлико куплении ра-би. къ инотьству въсхотѩть прити. бес по-велѣнии г(с)дии своихъ… ѿаслати [так!] ˫а. къ г(с)дѣ своѥи. Пр 1383, 81а; рабомъ ѿторъгатисѩ ѿ г(с)ды не подобаѥть ПНЧ XIV, 19б; имѣ˫ахѹ бо лесть во ср(д)цѣ своемь. ˫ако предати хотѩхѹ г(с)дѹ свою ЛИ ок.1425, 245 об. (1202);
ли дому не имѣхъ. в немже пребыва(х) или ѹ г(с)ды. (κατὰ δεσποτείαν) ФСт XIV, 194в.
кии волостель по(д) собою суща зоветь г(д)ою іли кии г(с)нъ зоветь раба г(с)номь. МПр XIV, 230 об.;
а вы господо и брать˫а. и оц҃и. исправлеваюче чьтѣте. не кльнѹче. ЕвГал 1266–1301, 175 об. (приписка); И нынѣ г(с)да ѡц҃и и бра(т)˫а. ѡже сѩ гдѣ буду ѡписалъ. или переписалъ или не дописалъ. чтите исправлива˫а Б҃а дѣлѩ. ЛЛ 1377, 173 (1377); ѡц҃и г(с)до. чтите. исправли(в). ст҃ое се. еуа(г). Ев 1399, 158 об. (запись).
Аже закупъ бижить [так!] ѿ господы [в др. сп. г(с)на, ѡсподарѩ] то обель РПрМус сп. XIV, 12.
ГОСПОДА́РСТВО (виробнича, перев. сільськогосподарська одиниця із засобами виробництва, з ділянкою землі, худобою тощо), ХАЗЯ́ЙСТВО, ПОДВІ́Р'Я, ГОСПОДА́РКА зах., ГОСПО́ДА заст., ГА́ЗДІ́ВСТВО діал. Денис став добрим господарем, прикупив собі землі, розвів добре господарство (І. Нечуй-Левицький); Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він (Л. Глібов); — Ти поралася нині до полудня зі мною в господарці, потребуєш тепер відсвіження (О. Кобилянська); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що мав в господі (Панас Мирний); Як поділимо наше ґаздівство між дітьми, то кожний з них буде і не ґазда, і не жебрак (М. Томчаній).
ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. (тісне, темне); АПАРТАМЕ́НТИ (надто просторе). Світле, чисте, життєрадісне житло прикрашує й облагороджує наш побут (Я. Качура); Навіщо у старій та вогкій хаті жити, коли є нова, суха, простора та ясна оселя? (Л. Яновська); Набрали хлопців до бригади, дали їм сяке-таке помешкання (О. Лупій); Радісні вигуки наповнили дім (Ю. Смолич); Подано автомобілі — розвезти акторів по домівках (Ю. Яновський); Покинула знову хату, Синову господу (Т. Шевченко); — Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (І. Нечуй-Левицький); Андрій, відколи жив, не бачив такого поганого мешкання (І. Франко); Хата здалася Христі великим льохом, а не людським житвом (Панас Мирний); — Де ті людські селитьби, де той народ, що.. оселяв колись родючу землю (М. Коцюбинський); Коли Свиридович вигнав татарку до хатини в садку, баба Палажка обурилася. — От собака! Жінці родити час, а він її з хати жене до того чортового лігвища (З. Тулуб); Озлився (дід Маківка) на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив (М. Чабанівський); Тут було побудовано дачі обласного керівництва.. розкіш апартаментів доморощеного панства по-особливому сприймається на тлі убозтва державної наукової установи (з журналу). — Пор. 1. барлі́г, халу́па.
ГОСПО́ДА, и, ж.
1. Домашнє житло; домівка.
Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі .. Добре тому, хто тепер дома, в теплій господі! (Панас Мирний);
Він щедро частував кожного, хто завітав до його господи – спеціально заорендованого будиночка над самим Дніпром (Л. Дмитерко).
2. Господарство (у 5, 6 знач.).
– Мені із нею [дійницею] не носиться, Тобі ж, в господі, пригодиться (Л. Боровиковський);
Був на господі у них ще й гусак, що за сторожа правив (М. Зеров);
Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора (І. Котляревський).
◄ ГОСПОДА, ы, ж.Юго-зап. Дом, жилище; квартира.Вышеписанным чинам даются тѣ денги помѣсечно. А на тѣ денги пьет, и ѣст, и платье дѣлает строевое и нестроевое, и господу наймуют. ПБП I 717. Болярин изволил посылать наперед в Вѣну .. обвѣстить о приѣздѣ болярском и нанять господу гдѣ стоять. Пут. Шрм. 1606.
— Слав. укр. госпо́да.
мн.
1) messieurs {mesjø} m pl; ces messieurs (fam); mesdames {medam} f pl et messieurs (в обращении к мужчинам и женщинам); ирон. les sieurs
2) (хозяева) уст. maîtres m pl
э́ти господа́ — ирон. bu efendiler
слуга́ двух госпо́д — iki efendinin uşağı
дома господа? - 老爷们在家吗?
-и, ж.
1) Домашнє житло; домівка.
2) Господарство (у 5, 6 знач.).
[hospoda]
ж.
gospoda, karczma
1. herrskap
herrskapet Nilsson--господа Нильссоны
Господа́. Общеслав. Собират. к господь «хозяин». См. господь.
• panstvo
• páni
• pánové
заст.
home
2. härrased
Будинок, господарство, іноді садиба будь-якої сім'ї