ХОЛОДНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.
1. Ставати холоднітшим.
Холоднішали ночі, густішали вранішні роси на придорожній жовтій лободі (Є. Кравченко);
Сонце дивиться вже скоса, холоднішає вода (М. Рудь);
// безос. Про настання холодів.
Холоднішапло... в небі чорно хмарилося (Ю. Бедзик).
2. перен. Втрачати інтерес до кого-, чого-небудь, виявляти байдужість, безпристрасність.
Приходить час та пора; серце застигає й засипає, якось холоднішає (І. Нечуй-Левицький).
ХОЛОДНІ́ШАТИ (про пори року, частини доби — ставати холодним, холоднішим; безос. про настання холодів); ХОЛОДІ́ТИ, ХОЛОДНІ́ТИ розм.; ХОЛОДА́ТИ безос., СВІЖІ́ТИ безос., СТУДЕНІ́ТИ безос. (звичайно про погоду). — Док.: похолодні́шати, похолоді́ти, похолодні́ти, похолода́ти, захолода́ти, посвіжі́ти, постудені́ти. Все меншали дні, холоднішали ночі (О. Гончар); Холоднішало.., в небі чорно хмарилося (Ю. Бедзик); Холодніє з кожним днем. Іде остання декада вересня (Р. Іваничук); — Тепер осінь, то й не диво, що жаби лізуть у хату, бо надворі холодає (І. Нечуй-Левицький); Перед вечором знявся рвучкий вітер і захолодало (О. Донченко); Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітерець (Марко Вовчок).
-аю, -аєш, недок.
1) Ставати холоднішим.
2) перен. Втрачати інтерес до кого-, чого-небудь, виявляти байдужість, безпристрасність.
Холодні́шати, -шаю, -шаєш
To grow colder