ШАМАН

ШАМАН

жрец шаманцев; пользуется громадным влиянием на население; призывается часто в качестве врача для изгнания шайтана, вселившегося в тело больного.

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.

шама́н

(тунг.-маньчж.) колдун-знахарь, гл.обр. у северных народностей. шаманы приводили себя в состояние экзальтации при помощи пения, пласки, ударов в бубен и пр. (ритуал шаманства, называемый камланием) и испрашивали у мнимых духов исцеление от болезней, обеспечение хорошей охоты, улова и т. п. культ шаманства является формой первобытной религии, связанной с анимизмом.

Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.

шаман

шамана, м. [тюрк.] (этнол.). Колдун, знахарь у племен, религия к-рых основана на культе духов, на магии.

Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.

шаман

а, м., одуш. (эвен. šaman буддийский монах < санскр. çramanás аскет-буддист).
У нек-рых (преимущ. северных) народов, сохраняющих веру в духов и в возможность общения с ними: служитель культа, колдун-знахарь, способный приводить себя в состояние экстаза.
Шаманский — относящийся к шаману, шаманам.
Шаманить — о шамане: в состоянии экстаза осуществлять ритуальное общение с духами.
Шаманство —
1) одна из форм проявления древнего анимистического (см. анимизм) мировоззрения, допускающего возможность общения шамана с духами;
2) занятие шамана, колдовство.
Шаманизм — то же, что шаманство.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.

ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст. (той, хто діє заклинанням); ШЕПТУ́Н заст., ШЕПТІ́Й заст. (той, хто промовляє наговір, приворот); ВОЛХВ (у давніх слов'ян); ВОРОЖБИ́Т заст., ХИМОРО́ДНИК заст. (той, хто ворожить); ШАМА́Н (у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії). — Вони кидалися до шаманів і чаклунів, волали, молилися, бурмотіли закляття (З. Тулуб); (Мар'яна:) Сербине, може, ти чарівник? Нарай мені таких чар, щоб можна було привертати людей! (С. Васильченко); За Абдулаєвим ходить слава східного чародія і мага (Григорій Тютюнник); — Це характерник, — сказав хтось біля Ярошенків. — Заворожує зброю і кулі так, що своїм не шкодять, а ворога б'ють (О. Маковей); Прадід стояв, мов знатник, що знає всі весняні тайни (Ю. Яновський); Чула й вона колись про лісовиків, вовкулаків, чародійників (В. Гжицький); Над розгорнутою картою схилився землемір.. Враження було таке, наче то не землемір, а якийсь всесильний маг, чудодій, що на пожовклій картіоракулі вичитує кожному його долю (І. Кириленко); Іван простягав руку у сю скупу зимою безлюдність і кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких (М. Коцюбинський); (2-га дівчина:) Він відьмак, з чортами знається (М. Старицький); — Я.. бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса, бородатих синкхів, заклинателів змій (П. Загребельний); Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити (С. Воскрекасенко); Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! (Т. Шевченко); "Що ж, — думає (Петро), — як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха" (П. Куліш).

ШАМА́Н, а, ч.

Служитель культу, знахар у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії.

Вони кидалися до шаманів і чаклунів, волали, молилися, бурмотіли закляття.., щоб відігнати злого духа і врятуватися від загибелі (З. Тулуб);

Гаврило розповів Юрі, як лікують хворих шамани (І. Багмут);

* У порівн. Музика все витинав щось смичком і пучками на мовчазних струнах і, як дикунський шаман, крутив білками очей (С. Васильченко).