Значение слова "ПОВНОПРАВНИЙ" найдено в 13 источниках

ПОВНОПРАВНИЙ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПОВНОПРА́ВНИЙ, а, е.

Який має всі права.

– Тато признають, що я, як найстарший син, а тепер уже не тілько повнолітній, але й повноправний (Густа-вові якраз минуло 29 літ), маю право вглянути [заглибитися] в наші родинні діла (І. Франко);

Малий так старався, так пихтів, тягаючи за ними крейду або віхтик, що цілком заслуговував бути повноправним членом їхнього товариства (О. Іваненко).

найдено в "Українсько-польському словнику"

[pownoprawnyj]

прикм.

pełnoprawny

найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"

прикм enjoying full rights • ~ член (організації тощо) full(-fledged) member (of the organization etc)

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

Який має всі права.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

ад'єктивполноправный