ПОНАХА́ПУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОНАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого.
Нахапати багато чого-небудь.
Він [Володько] у ту торбу понахапав і такого, що удівонька, виграваючи очима, і не постерегла (Марко Вовчок).
-ую, -уєш і рідко понахапати, -аю, -аєш, док., перех.
Нахапати багато чого-небудь.
Дієприслівникова форма: понахапувавши