ОБОЛ (греч. obolos), 1) весовая единица и серебряная, затем медная монета в Др. Греции, равная 1/6 драхмы. 2) Бронзовая монета в Византии в 9-10 вв., равная 1/2 фоллиса. 3) Медная монета во Франции в 9 в., равная 1/2 денье (старинной разменной монеты, составлявшей Via су или ‘/240 ливра и сохранявшейся в обращении до нач. 19 в.), серебряная монета в 4 денье при Филиппе Красивом (1285-1314) и в 71/2 денье при Карле IV (1322-28).
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
ОБО́Л, а, ч.
Грошова й вагова одиниця у Ст. Греції, а також у деяких середньовічних європейських країнах.
Оболами називалися срібні та мідні монети вартістю 1/6 драхми (з наук.-попул. літ.).
-а, ч., мат., заст.
Циліндр, валок.
II об`ол-а, ч.
Одиниця ваги та мідна, срібна, бронзова монета у Стародавній Греції, Візантії, Франції, Голландії, Італії, Іспанії, Португалії.