ГАЛЮЦИНОГЕ́ННИЙ, а, е.
Стос. до галюциногенів.
Остап на хвилю подумав, чи це не місяць утворив із своїх хистких єзуїтських променів галюциногенне видиво? (С. Процюк);
Про властивості галюциногенних грибів знали шамани Євразії та Америки, які застосовували їх у священних обрядах, повсякденних звичаях (з наук.-попул. літ.).
-а, -е.
Який є галюциногеном. Галюциногенний препарат.
••
Галюциногенна залежність — лікарська залежність, за якої ліками є галюциногени.
Галюциногенна інтоксикація — інтоксикація, спричинена вживанням галюциногенів.
Hallucinogenic