СТИ́ШКА

СТИ́ШКА, присл., рідко. Те саме, що сти́ха 2. Так як та свиня: стишка мішки рве (Номис, 1864, № 3038); Михайло.. стишка показав кулак Білецькому (Панч, На калин. мості, 1965, 30). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 708.