АМІЛО́ЇД, у, ч., вет., мед.
Білкова речовина, яка відкладається в організмі в селезінці, печінці, нирках та ін. при амілоїдозі.
Амілоїд являє собою комплекс глобулінів та полісахаридів і є продуктом порушеного білкового обміну (з наук.-попул. літ.).
-у, ч.
1) мед. Скловидна речовина білкового характеру, яка утворюється при амілоїдозі.
2) бот. Запасний полісахарид, що міститься в клітинних оболонках насіння.
[amiłojid]
ч.
amyloid хім.