ЛЕ́ГІТНО

ЛЕ́ГІТНО, присл. Легко, невагомо. І ти побачиш контури споруд. Що легітно здіймаються в блакиті (Брат., Пісня.., 1953, 22). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 461.