ЗАНУДНИЙ

ЗАНУ́ДНИЙ, а, е, розм.

Дуже нудний.

– Іди відпочивати. Не маю бажання слухати твої занудні повчання. Без тебе достатньо клопоту (О. Тесленко);

Почалася довга занудна патетична еклектична .. промова, що місцями через невдало гостру сатиру нагадувала викривальну філіппіку (Любко Дереш);

Розлігся [Еклі] й усе торочить, торочить своїм занудним голосом про якесь дівчисько, що з ним нібито тягався минулого літа (О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера);

За роки незалежності Лящик круто поміняв імідж: із занудного бездарного сценариста перекваліфікувався у ще бездарнішого зануду-гумориста (Г. Тарасюк);

– Двоє? – Ну, Вітька і тітонька ця занудна, антикварова вдовиця. Навряд чи від неї кудись щось піде (А. Кокотюха).

[zanudnyj]

прикм.

nudny