НАШІПТУВАТИ, ТУЮ, ЄШ,
Нашіптувати, тую, єш, сов. в. нашептати, пчу, чеш, гл.
1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Шевч. (О. 1862. IV. 21). Співать тобі думу, що ти ж нашептав. Шевч. 121.
2) Наушничать, наговаривать, наговорить.
3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 535.