НАПО́ВНЮВАТИСЯ (НАПОВНЯ́ТИСЯ) перев. ким, чим (про простір, приміщення і т. ін. — ставати цілком зайнятим), ЗАПО́ВНЮВАТИСЯ (ЗАПОВНЯ́ТИСЯ), СПО́ВНЮВАТИСЯ (СПОВНЯ́ТИСЯ), ВИПО́ВНЮВАТИСЯ (ВИПОВНЯ́ТИСЯ), ПО́ВНИТИСЯ, ПЕРЕПО́ВНЮВАТИСЯ (ПЕРЕПОВНЯ́ТИСЯ) підсил., НАВО́ДНЮВАТИСЯ (НАВОДНЯ́ТИСЯ) підсил., ЗАПРУ́ДЖУВАТИСЯ підсил. рідше, ЗАХРЯСА́ТИ підсил. розм. — Док.: напо́внитися, запо́внитися, спо́внитися, ви́повнитися, перепо́внитися, наводни́тися, запруди́тися, захря́снути (захря́сти). Судова зала звільна почала наповнюватись публікою (І. Франко); Десь після полудня буфет став хутко заповнюватись (Є. Гуцало); Подвір'я парової сповнювалося людьми (А. Шиян); Поверталися з паші корови. Вулиці й двори виповнювалися нетерплячим ревінням (О. Сизоненко); Балка повнилась вировинням диму (О. Гончар); Двір його палацу переповнюється кіньми та повозами з строкато вбраними гістьми та їх челяддю (З. Тулуб); Вечорами вулиці запруджувалися.. натовпом галичинців (М. Ю. Тарновський); Надходила осінь, але сонце пекло ще по-літньому сильно і щовечора захрясав пляж юрбами людей (В. Собко).
[zapownytysja]
дієсл.
zapełnić się
див. заповнюватися.
【完】 见 заповнюватися