ПРИСВЯ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до присвяти́ти.
На літературному вечорі, присвяченому 90-річчю від дня народження Б. Д. Антоненка-Давидовича, Михайлина Коцюбинська наголосила, що найкращим твором ювіляра є він сам. Влучно і добре сказано (з наук.-попул. літ.);
До історичних творів, присвячених Руїні й Дорошенкові, належить насамперед Шевченків вірш “Заступила чорна хмара та білую хмару” (Леся Українка);
// присвя́чено, безос. пред.
Ще в оповіданнях “ХО”, “Лялечка”, “Під мінаретами” Коцюбинський розробляв проблему інтелігенції і народу. Цій темі присвячено й новелу “Сміх” (з наук. літ.);
У Колодяженських лісах була сила конвалій, і це, здається, були Лесині найулюбленіші квіти. Тому, певне, й один з перших віршів присвячено цій квітці (з наук.-попул. літ.).
◇ (1) Присвя́чений па́м'яті чиїй – зроблений, влаштований на честь того, хто вже помер.
Спішу поділитися з Вами звісткою: цензура випустила врешті альманах, присвячений пам'яті Куліша (М. Коцюбинський).
присвя́чений
[приесв’ачеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до присвятити. || присвячено, безос. присудк. сл.
¤ присвячений ювілею -- посвященный юбилею
[pryswjaczenyj]
прикм.
dedykowany
Присвя́чений, -на, -не
Dedicated