АУСТЕНІ́Т

АУСТЕНІ́Т, у, ч., мет. Одна із складових частин залізовуглецевих сплавів. Аустеніт цілком стійкий лише при високій температурі (Заг. хімія, 1955, 607). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 72.