КОЛОШНИ́К, а́, ч., техн.
Верхня частина доменної печі, куди засипають колошу (див. коло́ша²).
Колошник – це верхня частина доменної печі. Він має циліндричну форму і служить для завантаження шихти і відведення газів (з наук. літ.);
Агломерат, руда, вапняк і кокс завантажують на колошник доменної печі за допомогою спеціального засипного апарата (із журн.).
-а, ч., спец.
Верхня частина доменної печі, вагранки тощо разом з отвором, через який засипається колоша (див. колоша II).
м. метал.
bocca f (di caricamento)
- колошник доменной печи- колошник переменного профиля
м. тех.
gueulard m
верхняя часть плавильных шахтных печей (напр., доменных), куда загружают порциями (колошами) сырые материалы: агломерат. окатыши, руду, флюсы, топливо.
boca del alto horno
мет.
furnace top, furnace throat